-
1 делійська задача
дели́йская зада́чаУкраїнсько-російський політехнічний словник > делійська задача
-
2 індійська цифра
инди́йская ци́фраУкраїнсько-російський політехнічний словник > індійська цифра
-
3 призывать
призвать1) кого куда, к чему - закликати, закликати, прикликати, прикликати, кликати и покликати, покликати кого куди, до чого, до кого. [Закликає до милосердя (О. Лев.). В боротьбі за свою індивідуальність особа людська кличе собі на допомогу всі засоби свого розуму (Єфр.). Сказав прикликати собі слуг тих (Єванг.). Лицарський дух покликав усю Польщу до бороття з азіятами (Куліш)]. -вать к чему - закликати кого до чого. -вать к исполнению долга - закликати (кликати) до виконування обов'язку. -вать к порядку - кликати (покликати), закликати (закликати) до порядку кого. -вать к оружию - кликати, закликати до зброї;2) -вать, -звать кого к себе, к кому - прикликати, прикликати, кликати, покликати, покликати, закликати, закликати, звати, призвати кого до себе, до кого; см. Звать, Приглашать. -вать в свидетели кого, что - свідчитися (посвідчитися) ким чим, посилатися (послатися) на кого, на що. [Не зрадник я! Я свідчусь богом - ні (Грінч.). Свідчився циган своїми дітьми (Приказка). На всіх сусідів посилаюся, що я не злодій]. -ваю в свидетели моей невиновности небо и землю - свідчуся небом і землею, що я не винний. -вать к отбыванию воинской повинности - призивати, кликати до відбування військової служби (до війська) (собственно: кликати до війська = призывать в войска). Бог его -вал (он умер) - бог покликав (узяв) його до себе. -зывать имя божие - божкати, узивати бога. Призванный - закликаний, покликаний, прикликаний до чого, до кого, призваний до кого. -зван к чему (самою природою) - покликаний до чого. [Я почуваю, що я покликаний до якоїсь ширшої й вищої діяльности (Неч.-Лев.)]. -ный в войска, к отбыванию воинской повинности - призваний, покликаний до війська, до відбування військової служби. -ться - закликатися, прикликатися, бути закликаним, покликаним. Он -вается в суд, к суду - його тягнуть до суду, кличуть на суд.* * *несов.; сов. - призв`ать1) приклика́ти и диал. прикли́кувати, прикли́кати, призива́ти, призва́ти; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути2) (обращаться с призывом, предлагать) заклика́ти, закли́кати; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути3) ( на военную службу) призива́ти, призва́ти -
4 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
5 назади
нрч. позаду, (і)ззаду, (позади кого, чего) позад кого, чого. [Ззаду в мене очей нема! (Брацлавщ.). Поперед війська не вихвачайся, а позад війська не зоставайся (Ант.-Драг.)].* * *нареч.поза́ду, ззаду -
6 полчище
військо; ватага, юрма. Полчища, мн. - великі юрми війська, велика сила війська, потуги.* * *1) по́лчище; по́лчища мн. по́лчища, -чищ2) (перен.: несметное количество) юрба́, ю́рма́, згра́я, на́товп, сто́вписько, сто́впище -
7 делийская задача
делі́йська зада́чаРусско-украинский политехнический словарь > делийская задача
-
8 индийская цифра
інді́йська ци́фра -
9 делийская задача
делі́йська зада́чаРусско-украинский политехнический словарь > делийская задача
-
10 индийская цифра
інді́йська ци́фра -
11 азойский
геол.азо́йський\азойскийая э́ра (гру́ппа) — азо́йська е́ра (гру́па)
-
12 английский
англійський, британський. -ская болезнь - відміна. Ребёнок, больной -скою болезнью - відмінок, відмінча (р. -чати).* * *англі́йський\английскийая боле́знь — мед. англі́йська хворо́ба, рахіт, -у
-
13 артбаза
(артиллери́йская ба́за) воен. артба́за (артилері́йська ба́за) -
14 артподготовка
(артиллери́йская подгото́вка) артпідгото́ва (артилері́йська підгото́ва) -
15 артшкола
(артиллери́йская шко́ла) артшко́ла (артилері́йська шко́ла) -
16 архейский
геол.архе́йський\архейскийая э́ра (гру́ппа) — архе́йська е́ра (гру́па)
-
17 археозойский
геол.археозо́йськийар \археозойскийая э́ра (гру́ппа) — археозо́йська е́ра (гру́па)
-
18 брожение
1) см. Блуждание и Бродяжничество;2) шумування, мусування. [Крім життя, бактерії викликають ще й шумування. Чи помітно вже в вині мусування?]. В пиве происходит брожение - пиво грає (шумує);3) заколот. [Заколот іде по Туркестану (Крим.). Заколот серед війська]. Брожение умов - заколот в настроях (в думках), розворушення думок.* * *1) ( ферментация) броді́ння; шумува́ння, мусува́ння, фермента́ція2) (перен.: волнение) броді́ння, завору́шення, за́колот, -у; шумува́ння, ( возбуждение) хвилюва́ння -
19 бронь
броня броня, панцер. Обшивать судно броней - панцерувати. Бр. у черепахи - черепок.* * *захист від призову до війська; резервування квитка -
20 бросаться
кидатися, (агрессивно) сікатися, пориватися. [Бити сікається. Поривається до мене]. Б. из одной крайности в другую - кидатися з одного краю до другого (Куліш). Б. вперёд - кидатися наперед, вихвачатися, вихвачуватися. [Поперед війська не вихвачайся]. Б. на шею (насмеш.) - чеплятися на шию. Б. в глаза - впадати в око (в очі), (обольстительно) - брати очі, вбирати в себе очі. [Кожух такий, що очі вбирає (Рудан.)].* * *несов.; сов. - бр`оситься1) ки́датися, ки́нутися; ( падать) па́дати, упа́сти; ( накидываться) сі́катися, сі́кнутися2) страд. ки́датися, мета́тися; ве́ргатися
См. также в других словарях:
хімвійська — ві/йськ, мн., розм. Спеціальні війська для забезпечення дій за умов радіоактивного, хімічного та біологічного зараження … Український тлумачний словник
Феодосійська затока — Sp Feodòsijos įlanka Ap Феодосійська затока/Feodosiys’ka Zatoka L Juodojoje j., P Ukraina … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Прикаспійська низовина — власна назва … Орфографічний словник української мови
Середньоросійська височина — власна назва … Орфографічний словник української мови
візантійська зв'язка — Орнаментальна композиція; докл. див. банд е румі … Архітектура і монументальне мистецтво
візантійська квітка — Орнаментальний мотив у вигляді вписаної в ромбічні проміжки три , п ятипелюсткової пальмети зі спірально закрученими вусиками внизу і чітким силуетом. Розміщувався також між медальйонами та іншими зображеннями. Являвся елементом банд е румі… … Архітектура і монументальне мистецтво
італійська нова система — Оборонна система, що складається з великих гострокутних бастіонів, скорочених куртин, а також напівбастіонів, демілюни і прикритого шляху … Архітектура і монументальне мистецтво
італійська стара система — Оборонна система, де були застосовані довгі куртини, а бастіони мали ще тупі кути … Архітектура і монументальне мистецтво
малоазійська база — Підніжжя колони іонічного ордера, що складається з плінта, на який спираються дві скоції, роз єднані між собою спарованими валиками, і вал. У низці пам яток вали збагачуються кільцеподібними врізками, подібними до канелюр … Архітектура і монументальне мистецтво
австралійська платформа — одна з найбільш древніх (докембрійських) тектонічних стабільних структур земної кори. Займає західну і центральну частини материка Австралії та південну частину Нової Гвінеї. Про геологічну будову та корисні копалини А.п. див. Австралія … Гірничий енциклопедичний словник
альпійська складчаста геосинклінальна область — наймолодша частина Середземноморського геосинклінального поясу, що активно розвивалася в мезозої і кайнозої, рухома ділянка земної кори між континентальними плитами Євразії, Зах. Африки, Аравії та Індостану, що спочатку складали Гондвану.… … Гірничий енциклопедичний словник
